Роки 1932 - 1933

Роки 1932 - 1933

У ті пасмурні дні, не почувався голод.
Він був тако присутній, для усіх,
що не їсти, було дуже нормально...
А шлунок, навіть, вже й не бурчав!
Привикши до спокійної порожнечі,
спочивав у сні темряви. Умирав...

      Кожна людина бачила себе у другім
      - одні останки цивілізованого життя;
      чи ж таке можливо бути є спогідне
      із натурою людства... Навіщо сміхом
      почарувало, долю нашу — українську,
      ось таке негідне і сумне коло буття?

Кожне тіло, яке ще помалу сковзало,
в собі показувало смертельну тінь...
Чоло змарніле, біле та й холодне.
Бліде спорудження сухих кісток! Тварина,
колись людина звалась... А тепер,
є спомин тільки що колись була Однина.

      А сльози уже не ллються, яко раніше.
      Ніхто не плаче ні за ким! А то й байдуже!
      Не чути гоміну другого... Смертельний
      вибух, всі почуття людства, затих!..
      Бродить, по вулицях, німе безлюддя,
      та спотикаються одні з одними, а не по тих...

05 січень 2008 р.