Я вільна…волею п’янкою , яка дарована Зорею
Я вільна долею без болю, що стала назавжди моєю
Небес невпинним віщуванням, смарагдовим-таким прекрасним
І запізнілим Зір зізнанням. Майнувши сяйвом –теплим , ясним…
І волею зцілившись майже… в її притихлих ніжних кроках
Я зупинюсь спитати завше: «Допоки грітися в потоках
Мені… цієї диво-днини, яка мов тихий лист кружляє
І до останньої хвилини мене до себе не пускає?»
Я в льна
© Copyright: Лариса Опанасенко, 2009
Свидетельство о публикации №109101200586
Свидетельство о публикации №109101200586
Рецензии