Брат Щома Лавро
В якій могилі тебе сховали —
стрілців пошану чи тобі дали?
Герой великої війни ти був!..
А деж поклав ти головоньку?
Малим ще був я, а ти поїхав
за батківщину воювати. Тобі
потрібно було у військо стати
-- казала мати: "не забувай...
батьків своїх та своїх братів!"
І ти пішов, не повернутись щоби,
у чужий край -- у город Вільнус.
Там же, народу нашого, судьба
гарматним вибухом постерігалась.
Сержантом ти служив у 356/47-ім.
А щож від цього мені лишилося?
-- Батьки померли. Тебе не знаю.
В чужому краю, менуле лиш гадаю.
А булож то воно так?.. Не знаю!
П"ять років мав я, коли пішов ти.
Мене обняв тай гірко ти заплакав.
Напевно, тобі вже тоді зналося:
що буття наше, в той час розсталося.
29 травень 2008 р.
Свидетельство о публикации №109101205457