Ментализующиеся голоса сонаты Re-fis

Із циклу "Портрети на стіні"

Актриса

Віденського вальсу шумовиння,
Тюль, аграфи, страусові пера.
Ти стоїш в блискучому промінні
Мов новонароджена Венера.

Море музики, вина і квітів,
Бал і заколисує, й тривожить.
Ти, така усміхнена й привітна,
Зустрічаєш гостя на порозі.

Плечі сонячні у білому шовку,
Розлетілись кучері вогнисті.
Гість тебе побачив ось таку -
Та й застиг захоплено на місці.

Березень 1993
Гуртожиток на Сєченова 6


Із циклу "Про що говорили дерева"

Міні-Версаль

На вході до палацу - вартові
Стовпи у кам"яних мундирах.
Ботфорти в них з зеленої трави,
А капелюхи круглі й сірі.

Придворні фрейліни - беззубі лави
Вигадують весь час якісь чутки,
Їх компаньонки - скромні чорні гави -
По всіх кутках розносять ті плітки.

Ви чули, цей маркіз підстаркуватий,
Отой ліхтар, що коло огорожі -
Ялинку молоду надумав сватать,
А чей і піде на такі-то гроші.

А вчора герцог в"яз вже дав відставку
Отій статс-дамі - скривленій сосні.
Сьогодні, як гуляла я по парку,
Новину ту сказав пеньок мені.

Квітень 1993
Парк імені Шевченка


Вечірній сонет

Пливуть бузкові тіні кораблями,
Гойдаються над тихою водою.
Прокотяться безгучною луною -
Й щезають десь за тихими полями.

У сутіні виписуються клени
М"якими акварельними мазками,
І ніби вишиті коштовними шовками
Стоять високі тополині гобелени.

Ось раптом загойдались плавно віти,
Мов струни під мистецькою рукою -
А навкруги ж усе у сні й спокої.
Невже то грає на тополях літо?

Це не його там на воді обличчя?
Вслухаюся у звуки таємничі.

Серпень 1992
Вищетарасівка