І.
коли ламає стіни порожнеча,
зі слова "друг" усі втікають літери.
снують по колу безголові плечі,
бо думці вже нема до кого линути...
ІІ.
завеликими кроками помилки.
замалим півруки до ганьби...
погоріли в очах усі вогники,
власний розум здається слабким.
2009
До завмирання
© Copyright: Александр Васильевич Бойко, 2009
Свидетельство о публикации №109100903036
Свидетельство о публикации №109100903036
Рецензии
Коли здається, що навічно вечір,
Коли птахи від погляду втікають,
"Снують по колу безголові плечі"...
Натисни "виклик" - там дзвінка чекають.
"Завеликими кроками помилки"...
Через мить все, що зараз - минуле.
Потихеньку зажевріли вогники
У очах. Бо тебе тут почули.
І неважливо: що було, що буде -
Є чисті аркуші, і є давно вже списані.
Є осінь, холод... Є підтримка, люди...
Є літери у слові "друг" так тепло стіснені)
З дружньою посмішкою))
Яна Бояринова 05.01.2010 03:52 • Заявить о нарушении
Коли птахи від погляду втікають,
"Снують по колу безголові плечі"...
Натисни "виклик" - там дзвінка чекають.
"Завеликими кроками помилки"...
Через мить все, що зараз - минуле.
Потихеньку зажевріли вогники
У очах. Бо тебе тут почули.
І неважливо: що було, що буде -
Є чисті аркуші, і є давно вже списані.
Є осінь, холод... Є підтримка, люди...
Є літери у слові "друг" так тепло стіснені)
З дружньою посмішкою))
Яна Бояринова 05.01.2010 03:52 • Заявить о нарушении
А пам"ятаєш?... :
Хвилі хвилюються 19.03.2004.
Глибше цієї депресії
Тільки Маріанський жолоб,
Але ж у ньому
Не заховаєш думкИ,
Що назавтра забуваються.
Коли стаєш схожим
На себе справжнього,
Пірнаєш у киплячий казан -
А вариться у ньому твоя доля -
І розкішно викарбовуєш на стіні:
В усьому винне кохання,
Хоч і не пережив його повністю.
Відомо одне -
Поруч залишається хтось,
Кому можна сказати:
"Ходімо шукати не таку
глибоку воду..."
Щойно знайшла! )) Не змогла стриматись, щоб о цій порі не зайти до і-нету, і не нашкрябати це у тебе під "До завмиранням"))
Яна Бояринова 05.01.2010 03:51 Заявить о нарушении
Хвилі хвилюються 19.03.2004.
Глибше цієї депресії
Тільки Маріанський жолоб,
Але ж у ньому
Не заховаєш думкИ,
Що назавтра забуваються.
Коли стаєш схожим
На себе справжнього,
Пірнаєш у киплячий казан -
А вариться у ньому твоя доля -
І розкішно викарбовуєш на стіні:
В усьому винне кохання,
Хоч і не пережив його повністю.
Відомо одне -
Поруч залишається хтось,
Кому можна сказати:
"Ходімо шукати не таку
глибоку воду..."
Щойно знайшла! )) Не змогла стриматись, щоб о цій порі не зайти до і-нету, і не нашкрябати це у тебе під "До завмиранням"))
Яна Бояринова 05.01.2010 03:51 Заявить о нарушении
цікаво, де ти це знайшла?
так, було...
Александр Васильевич Бойко 05.01.2010 11:17 Заявить о нарушении
так, було...
Александр Васильевич Бойко 05.01.2010 11:17 Заявить о нарушении
саме півруки, тобто половина руки, що значить дуже близько.
дякую Вам!
Александр Васильевич Бойко 28.06.2011 12:58 Заявить о нарушении
дякую Вам!
Александр Васильевич Бойко 28.06.2011 12:58 Заявить о нарушении