Мене холодить шарф із теплих слів твоїх,
Говорю-говорю-говорю – задихаюсь.
Горло сміхом порву, заведу моноліг,
аби ти не почула мовчання мого.
Говорю-говорю-говорю – не звертаєш.
Самота сірим вовком мене пожирає
Плямкота прямо чутна у скронях зажатих.
Але це так і звично, і тепло, і райно,
Що без цього немовби і смерть не приходить.
Говорю-говорю-говорю – розвважаю.
Моє горло обвили мотузки зі злості,
Задихаюсь за ласку воскрести забутим,
аби ти не почула мого серця. О боги!
О Боже? О… Я? О… о? Нікого немає.
Говорю-говорю-говорю – не почутий.
І так тягне у Хаос своїм шарфом зі слів.
І ні розум, ні серце, ні дещось незнане
Не пробудить. Нехай, не до цього їм всім.
Говорю-говорю-говорю-говорю…
Що ж бо доказів мене більше й немає.
***
© Copyright: Терещенко, 2009
Свидетельство о публикации №109100800601
Свидетельство о публикации №109100800601
Рецензии
Хотілося привернути Вашу увагу до кількох суто мовних огріхів Ващого тексту... Монолог - не слід спотворювати, на мою думку, все таки в такому вигляді воно запозичене в українську мову, то хай вже таким і залишається. "Зажатий" - дієслово жати в українській мові є, але в іншому значенні, ніж ви тут подали віддієслівного прикметника. Русское "зажатый" має український еквівалент "затиснутий".
Вибачте, якщо мій комент є недоречним!
З повагою,
Святослав.
Svyatoslav Synyavsky 08.10.2009 15:08 • Заявить о нарушении
Вибачте, якщо мій комент є недоречним!
З повагою,
Святослав.
Svyatoslav Synyavsky 08.10.2009 15:08 • Заявить о нарушении
Ну, ви що, як це недоречним) "Моноліг", я шукав у тому слові інших вимірів, тому змінив йому основу, то вже не логос, а лягання.
а про "зажатий" ви абсолютно праві) я спробую виправити на краще
Терещенко 08.10.2009 16:57 Заявить о нарушении
а про "зажатий" ви абсолютно праві) я спробую виправити на краще
Терещенко 08.10.2009 16:57 Заявить о нарушении