Дощ нудний осінній
ліг на душу
Смутку тягарем.
Хочу бути й буду
незворушна,
Як отой тотем.
Підмалюю очі,
нафарбую губи -
Кольорів контраст.
Хай обличчя буде
майже грубим.
Та це в самий раз,
Щоб цікавий погляд
відвертать одразу,
Бо негарно так
Дощик туш і тіні
розмочив, розмазав.
Тече по щоках.
Незворушна?! Майже.
Тільки сльози
Змішані з дощем
На моїм обличчі
пишуть в прозі
Про сердечний щем.
зі збірки ВГ
Незворушна?!
© Copyright: Ядвига Ясенева, 2009
Свидетельство о публикации №109100801902
Свидетельство о публикации №109100801902
Рецензии