ду на ти, бо бач, мен ц каво
мені цікаво, бачиш ти, чи ні?!
в твоїх очах- моя допита кава.
той хміль із цукром п яту мить в мені.
сідаю в потяг. потяг,наче міксер
усіх сортує , змішує, як страви.
депресія- усі шукають бісер,
а він дрейфує в чашці мої кави.
я п ю її і дихаю наповну,
смокчу всі соки з бісової кружки .
моя поезія паскудна невимовно,
бо вкотре каву варю самотужки.
Свидетельство о публикации №109100700960