я десь застрягла поміж вчора і сьогодні,
мій голос не звучить, пообривались зв"язки.
обидва черевики ліві(вчора були модні)-
це перша ознака суспільної поразки.
давно престижно бути не з юрбою,
про себе кажучи в неправильному роді.
вже років двадцять діалог лише з собою,
то може все життя живу по-моді?!
якби я мала велитенські крила,
була кмітливішою , ніж дитя Дедала,
до кола жовтого я б точно не спішила,
а дзьобом бліх між пір"ям вибирала.
а так не можу відірвати голі ступні
від асфальтованної площини дороги.
і, лиш, коли всі двері неприступні,
ладнатиму біля дверей пороги.
я десь застрягла пом ж вчора сьогодн
© Copyright: Альдер, 2009
Свидетельство о публикации №109100700955
Свидетельство о публикации №109100700955
Рецензии