Моя Осень
Осінню пісню співае листя,
Від кетягів похилилася калина,
Господиня городину чистить-
Сумуе за коханням дівчина.
Ставки потемніли від смутку,
Птахи збираються в Ирій-
Мисливець полює на гуску,
Приймайте!- дарунок щирий.
Листячко шепоче тихо:
Звірятам час засинати.
Бабуся полоще корито-
Час,- поросят годувати.
Природа зелень втрачає-
Вбирае на себе багрянець,
І той,- до землі опадае-
Кружляе та кличе на танець.
Вечерять сідае родина,
Малята збираються спати-
Городина добре вродила,
Можна тепер зимувати.
Осіння чудова барвиста тиша-
Віє холодним повітрям,
До господи прибилася миша,-
Оселилася поряд з насінням.
Так дивно життя викладае-
Все,- по своїм полицям,
Листя Бастон танцює,-
Тільки дівчині не спиться.
Свидетельство о публикации №109100608041