продовжимо?

І останній шлях.
І перший.
І повернення додому.
І невидима сторожа.
Ніч іще, та скоро ранок.

Ризи, золотом прошиті,
Образи в корі смолистій,
Мозаїчним хором вітер
На верхів"ях диригує.

Це прошальна літургія,
Це землі дари осінні,
Калатають дзвони в хмарах,
Будять сонних унизу.

І ніхто не встав на поклик.
Ранок вже, і ніч минула.
Почалась моя відправа,
Ще не храм - і вже не дім.

А кого покличу в домі?
А кого пошлеш до храму?
А до кого озовуться
Вечір, ранок, ніч і день?

*********
*********
*********
Піднялось холодне лезо,
Каламуть забила подих.
Вже недовго, недалеко,
Вже іду на поклик твій.

******
******
******

1995/2009

===================
===================

Через много лет задуманный план осуществился, была написана поэма
об отце Александре Мене: http://stihi.ru/2019/10/24/9187


Рецензии
Для земли мне так хочется ласки,
И прозрачность великой реке,
От любви улыбались бы глазки,
Приходил уходил налегке...

И звон колокольный и с Богом душа!

Спасибо за посещение моей страницы, не стал позориться писать на мовi... Лет сорок не писал да почти не читал, Удачи с наступающим!

Василий Кириллов 2   07.12.2019 23:08     Заявить о нарушении
Спасибо и вам, успехов!

Надия Медведовская   07.12.2019 23:25   Заявить о нарушении
На это произведение написано 19 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.