продовжимо?
І перший.
І повернення додому.
І невидима сторожа.
Ніч іще, та скоро ранок.
Ризи, золотом прошиті,
Образи в корі смолистій,
Мозаїчним хором вітер
На верхів"ях диригує.
Це прошальна літургія,
Це землі дари осінні,
Калатають дзвони в хмарах,
Будять сонних унизу.
І ніхто не встав на поклик.
Ранок вже, і ніч минула.
Почалась моя відправа,
Ще не храм - і вже не дім.
А кого покличу в домі?
А кого пошлеш до храму?
А до кого озовуться
Вечір, ранок, ніч і день?
*********
*********
*********
Піднялось холодне лезо,
Каламуть забила подих.
Вже недовго, недалеко,
Вже іду на поклик твій.
******
******
******
1995/2009
===================
===================
Через много лет задуманный план осуществился, была написана поэма
об отце Александре Мене: http://stihi.ru/2019/10/24/9187
Свидетельство о публикации №109100106998
И прозрачность великой реке,
От любви улыбались бы глазки,
Приходил уходил налегке...
И звон колокольный и с Богом душа!
Спасибо за посещение моей страницы, не стал позориться писать на мовi... Лет сорок не писал да почти не читал, Удачи с наступающим!
Василий Кириллов 2 07.12.2019 23:08 Заявить о нарушении