Вiтер
І лукавим дощем насміхається осінь над нами.
Вщент розбитим теплом зазирає у небо асфальт,
Там, де сірим наметом розкинувся день. Під ногами -
Лиш монети, їх щедро жбурля жебракам
Вітрюган, обдираючи клени. Схиля хризантеми
До сирої землі. Не потрібен йому адвокат –
У вітрів не буває вини. Їм ніколи не темно,
Їм ніколи не холодно, їм не потрібне вино,
Щоб зігрітись вночі під картатим квадратом із вовни.
А монетки злітають і б’ються у темне вікно.
Вітер… Він, як і я, восени не буває самотній.
Свидетельство о публикации №109093004791
Проснулся, с утра, перед работой зашел на сайт. Почитал твои стихи. И хотя этот стих про осень, а всё как-то светлеё и теплей стало. А то у меня в последнее время всё как-то уныло выходит.
Тань, как твои дела?
Тёма.
Запятые Дождя 14.10.2009 01:06 Заявить о нарушении
Дела? Да как дела? Работа. Осень красивая. А не пишется почему-то. Грусти нет - только свет в душе, хожу и сияю. Могу с тобой поделиться - лови!!!
Ты забегай, Тёма, ладно? Как у вас там осень? Еще нет снега? Пиши!!!
Таня
Татьяна Ши 16.10.2009 15:36 Заявить о нарушении
Запятые Дождя 17.10.2009 00:49 Заявить о нарушении