Осінь палить листи,що писало їй літо,
Прочитавши рядочки з початку до краю,
Цідить сірі дощі через порване сито,
У далекі краї сивий клин проганяє.
Помокріла трава,стоїть гола тополя,
Соромливо схилилась в поклоні ліщина,
Почорніла верба у журбі серед поля,
Лиш горить у саду ягідками калина.
Мов сміється над смутком минулого літа,
Над дощем,що живе все зганяє до хати,
Червоніє яркіше,дощами умита,
Хоче смуток осінній з душі розігнати.
Та осіннє тепло землю вже не зігріє,
А дощі перейдуть,заховаються в гори,
І в один день зима Фарби сірі накриє,
Заховавши під ковдрою осені поле.
Осiнь
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №109093003310
Свидетельство о публикации №109093003310
Рецензии
Да, Виктор!Нашу мову переводить не стоит...она очень музыкальна и мелодична! Тепла тебе и настроения!
Ирина Яцуненко 11.03.2010 21:24 • Заявить о нарушении
Ирина Яцуненко 11.03.2010 21:24 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.