Вона
Омріяна у мріях,
Оспівана в піснях;
Вона живе в надіях,
Приходить уві снах.
Легка, як подих вітру,
І чиста, як сльоза;
Красива і тендітна,
Іскриста, мов роса.
Вона тамує подих,
Бентежить почуття,
Коли вона заходить –
Ти бачиш майбуття.
Для неї сонце світить
І зорі в небі сяють,
В садах дерева квітнуть,
Птахів пісні лунають.
Буяє подив самоцвітом,
В очах горить іскринка.
Її не можна не любити
Лише за те, що вона жінка.
25.02.07
Вона
© Copyright: Светлана Слобожан, 2009
Свидетельство о публикации №109092902700
Свидетельство о публикации №109092902700
Рецензии