Свiтанок...

Після сірої ночі, холодної ночі
Прокидатися вулиці зовсім не хочуть…
Посміхалося небо, намагалося небо
Привернути увагу до сонця, до себе…

Тільки ніч все тримала людей у полоні,
Фарбувала сріблястим дерева і скроні…
Дарувала омріяні сни наостанок…
Та за обрієм вже розгорався світанок…


Рецензии
Серед сірої ночі, холодної ночі
Мене гріють твої оксамитові очі.
В них палає вогонь, любов і надія.
Ти жаданий мій! Ти - заповітная мрія!

Всього найкращого, Катруся! Валентина

Валентина Черняева   03.10.2009 21:03     Заявить о нарушении
Спасибі за відгук!!!!
І Вам усього найкращого!!!!

Катруся Матвийко   03.10.2009 21:19   Заявить о нарушении