Сонет XXII
Замкнути очі, ніби двері в хоспіс*.
Хай хвиля морем вітражів поманить,
де я твого смакую слова розпис
і сином розмальовуюсь коханим,
де розчиняти фарб не довелось би –
червоне – то любов, а чорне – рана.
Колись, за ніч, я не ставав дорослим.
Розходжується тиша у підборах
і не паркет – моя гортань всихає
і ледве сповила киги чаїне.
На що моя уява нині хвора?
Чому так по живому шиє й крає –
лоскоче янгола твого пір'їна?
хоспіс * – лікарня для смертельно хворих пацієнтів на останній стадії захворювання,
основним завданням якої є полегшення страждань хворих.
28 Вересня 2009
Свидетельство о публикации №109092807489
Згадування про хоспіс трохи лякає, а вірш про кохання-життя! Чи про роздуми над?
Я не надокучлива зі своїми запитаннями? Цікаво, тому і запитую! Твоє викладання думок дуже відрізняється від звичних.
Елена Каминская7 24.06.2013 19:42 Заявить о нарушении
чайки кигичуть - значить "киги" є "чаїне" :)
Юрий Лазирко 29.06.2013 01:32 Заявить о нарушении