Московський по1зд
І на пероні – порожньо і тихо.
Насправді ти нікуди не поїхав.
Насправді ти залишився зі мною.
І відспівала дзвінко залізниця
Своє «Прощай!» короткій хвилі раю.
Зворотний шлях. І це тобі не сниться.
Бо рай зазвичай довго не триває.
Зате розлука – нескінченно-довга.
Оце і називається любов’ю.
І на пероні вже нема нікого.
Насправді я поїхала з тобою.
26.09.09
Свидетельство о публикации №109092705840
Мы едем в поезде Ладога-Новгород-Киев-Москва-Петербург-Москва уже тысячу лет. Где-то вагоны оторвались, перешли на смежные пути, где-то стрелку заклинило, где-то углегазанефти не хватат для паровоза... а там рельсы заржавели...
А простые пассажиры выбегают на перрон и мечутся, как тот Рассеянный с улицы Бассейной. Едет он вторые сутки, а никуда из Ленинграда не может выехать...
На перроне бабушки продают цветы в мундире, картошку в фольге и вишни в шоколаде...
А еще кипятку где бы достать?
"Железнодорожный мост это песня тоски над рекой"
Лэнгстон Хьюз
Игорь Дадашев 03.10.2009 18:03 Заявить о нарушении