***
Яка нагадує величну Діву,
Так нереально тихо ти прийшла
І літо вкрала сонячне й щасливе!
Вдягла у золото і квіти ,і траву
І небо, бодай, трохи посіріло,
Ти прохолодою та краплями дощу
Про себе заявила так уміло!
Володарко! Царице на Землі!
В полон життя завзято захопила,
Квітучі трави, сонце та луги,
Куди поділось все не зрозуміло
Та не радій, бо онде вже зима
Десь вдалені стоїть, здіймає крила
І згодом, коли прийде та пора,
Покриє сніг красу твою вродливу!
Як зберегти хоч часточку тепла,
Подовжити чудове, ніжне літо?
То треба, коли й осінь завмира,
Ра підвіконні виростити квіти!
Свидетельство о публикации №109092705145
Я всё поняла, но всё же познания в украинском мне не хватает, чтоб назвать Ваше стихотворение певучим и ладным...
Понравилось, Ирина
Лилианна Сашина 06.10.2009 02:52 Заявить о нарушении
Так что особенно приятна похвала! Спасибо!
Ирина Будянская 06.10.2009 19:24 Заявить о нарушении