Мрії навіяли смуток,
І тремчу перед ним у душі.
Як же хочеться, його обійняти,
І залишитись з ним назавжди.
Тільки все це лише мрії,
Їх здійснити, не знаю, чи можна.
Відірватись,злетіти у небо,
Бути разом із ним навіки...
Але час проходить неспинно,
Вже не діти, но друзі ми.
А вже хочеться трохи відчути,
Що потрібна йому я завжди...
Пройде час і можливо він скаже,
Дуже хочу з тобою бути.
Не важливо кто і що скаже,
Але бажаю це дуже відчути.
Мрii
© Copyright: Лилия Ренатовна, 2009
Свидетельство о публикации №109092605870
Свидетельство о публикации №109092605870
Рецензии