Поетична истетика
Поетична истетика —
це є истетика поета.
В собі вона пакує
усе те що вид поета,
як частиночка людства,
оглядає та особисто чує.
В красних кольорах
усесвіт біля нього
часами може виглядати.
А де колись і зеленіти...
Ось так, часами треба віршувати!
Похоже на траву степів,
усю свою думку та бажання
- поет право має,
як до вподоби йому стане,
словами просто малювати.
Дієслово всобі триває
- часами лишень слово,
часами діє тай поділяє.
Кажуть,
діалектично воно існує:
реальність репрезентує
а тимже часом —
щось не існуюче, будує...
А синтез цього процесу
нові ідеї пропускає.
Нові слова, старі замінюють,
тай в загалі мовну спадщину
багатьшою, другим, лишають.
А поетична истетика
це все стежить та користує.
Нема старого слова чи "молодого";
Вона в лингвістиці планує і готує,
для понятної розмови між людми,
спосібності великі для долі-судьби...
14 лютий 2008 р.
Свидетельство о публикации №109092405231