Роздумування

      Мої роздумування

      Не лякають мене ніяк:
      Блез Паскаля роздуми
      -- його неперемінна тишина.
      Повітряна велич безкінцева,
      та велика і страшенна глибина.

      Бож там і думаю колись я жити.
      Уже домівку собі я й заказав...
      Чи можливо туди якось прибути,
      аж навіть думати я ще не почав.

      В повітряних просторах,
      де не шумують ніякі хвилі,
      бунтованого моря, синіх вод,
      я підійму мій жовтий прапор
      -- аби почати новий народ...

      Новий народ: невільників не буде.
      Там плакунів не знатиме ніхто --
      Усі сіватимуть там безкінцево!..
      Аж до землі лунатимуть їхні пісні.

      Царевичом я буду себе почувати
      а всі горожани будуть мої рицарі.
      І кожен кожного будуть поважати
      немовби вищої науки — усі учителі.
      Ось такі будуть, бажання мого, дні.

      26 березень 2008 р.