Не стримати хвиль. укр

Я малюю свої сподівання
На піску, там де тиха вода…
Тільки хвилі змивають чекання,
Хоч і спокій, і вітру нема…

Хмари знову спустилися нижче, -
Смуга чорна на долю спідка…
Тільки я пам`ятаю ту вишню,
Де кохання, де перші слова…

Сиву осінь приймаю всім серцем, -
Тільки хай не несе вона біль…
Зараз мрії, чекання і весни, -
Зараз ти, - хоч  не стримати хвиль… 
 


Рецензии
Напевно и красиво.Мне очень нравятся твои,Людочка,стихи на риднои мови.Удачи тебе и вдохновения!С теплом.Елена.

Елена Буданцева Ившина   29.09.2009 20:30     Заявить о нарушении
Спасибо, Леночка...Очень приятно слышать Ваши добрые слова...
С теплом

Людмила Петрук   29.09.2009 22:54   Заявить о нарушении