Я поринаю в той давно забутий світ,
Де вітер між дерев твій сміх розносить.
В той світ, де ти була лише моя -
Маленька дівчинка з м'яким рудим волоссям.
Хто знати міг тоді, що час мине,
Тоді - у тій спекотній літній тиші -
Про те, що серце зболене моє
Ти розіб'єш ущент - але не знищиш?
Пробач мені за те, за що я сам
Собі ніколи і нізащо не пробачу.
Хто знав тоді, в химернім плетиві тіней,
Що смертю за тепло тобі віддячу?
Нехай минають дні, летять роки -
В моїй душі ніколи ти не згаснеш.
Я вірю - на шляху через віки
Ми знов зустрінемось. І ти мені пробачиш.
Памятi Лiлi Еванс
© Copyright: Хельга Цепеш, 2009
Свидетельство о публикации №109092300874
Свидетельство о публикации №109092300874
Рецензии
Как здорово! Стихи по "Поттериане" прекрасны и понятны на любом языке Мира!
Гаррипоттеровско Золнышко 07.09.2014 21:33 • Заявить о нарушении
Гаррипоттеровско Золнышко 07.09.2014 21:33 • Заявить о нарушении
Спасибо, прям захвалили меня, рада что понравилось :)
Хельга Цепеш 29.09.2014 01:37 Заявить о нарушении
Хельга Цепеш 29.09.2014 01:37 Заявить о нарушении