2 корони

      Дві корони

      Бразилійський поет Гонсалвис Діяс (Gon;alves Dias, 1823 - 1864)
      Переклав, з португальської мови, Щома Микола Опанасович

      Є дві корони на землі,
      одна із золота що виблискує
      із емальованими діамантами,
      на лобу відзначує що є сер;
      другаж помірна та проста,
      корона є ласкавої поеми,
      що лоба барда просвітляє
      та блиском світла обгортає.

      Перед першою склоняються
      вельможі землі усієї:
      у перевазі смертної сили,
      по широких просторах рідини,
      де кораблі пливають яко треба
      боротися споміж огидної війни;
      невільники, бога ради! панове,
      пошану в кайданах дають.

      І коли бард оплаковує
      на цій землі проклятій,
      ніхто не має йому віри,
      а всіж сміються з його пісень:
      анголи лише ні; бо знають
      що пісні ці правдиві є,
      та перша з них є чоловіча,
      а другаж пісня Божа є!

      Колиби царем був я,
      не давби тобі аж ніяк гіркоти;
      також не хотівби тебе, діво,
      сидіти самій на постілі,
      на якій біль серця розриває,
      така сильно жахлива, у грудях,
      безперестанно лупцює
      з під вовняної тканини.

      Не схотіли тебе на троні,
      де лице маска закриває,
      та сховує нутрові болі,
      аби завжди радо виглядати;
      Та Бог же сльози порядкує;
      Аби ти плакав таємничо,
      щоби ніхто з людей не бачив
      - бо царем тоді ніхто не схоче!

      Тоді коли поет сумує,
      чутливі вірші він модулює,
      свої болячі думи викидає
      - усю свою сердечну недовагу;
      Та сльози пролиті дають
      йому священного бальзаму,
      який вилічує усі болі
      та сльози утирає в його брата.

      16 березень 2008 р.