Осiння рапсодiя

Каштани падають на брук...
В моїй душі відлунює цей звук
Кипінням буйної весни,
Що їхні свічі принесли.

Тоді співали ніжні солов'ї,
Наснажені живим буттям її.
А пелюсток дзвінкий розмай
Мені виспівував про рай.

Тепер же осінь при дворі...
Вона чимраз нагадує мені,
Що відлітає в теплий край
Не лише клин пташиних зграй.

Туди ж прямують до весни
Любові й щастя ніжні сни.
А осінь,  небіжка зими,
Уже готує білі килими.


Рецензии
Гарні вірші! Та ще й на рідній мові!

Анна Стефани 2   20.03.2017 16:01     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.