Чайка прорива

      Чайка Дніпро прориває

      Чайка
      Дніпро прориває
      бунтує води та хвилі колихає...

      Старий Дніпро
      від споконвіку не спочиває
      - стежить степи ширкі України,
      бож він за їхню велич відповідає...

      Колись козацькі оселедці,
      води діда Дніпра, своєю кров"ю охрещали
      тоді як шаблі серебряні блестіли
      та Сагайдачного "діти" співали...

      Була тоді і Україна
      була тоді і слава і була воля
      - не будь яка, а Дорошенка гетмана.

      Алеж, на землях України,
      накинулась недоля
      та запоріжське військо осиротилось.
      Заморозиляся Сибірська неволя...

      Чайки свій гомін
      по синьих водах України
      уже не роздавали!..

      Хмари небо покрили
      а люди в собі заспали.

      Потрібно щось друге робити
      аби країні засумливій
      нові надії та події влаштувати
      - бож не можливо,
      після славетних літ прориву,
      дух український вгамувати...

      І таке сталося:
      держава затряснулася...

      Народня воля сколехнулася!
      Оранжеві кольори зацвіли довколо
      - загомоніли чайки в Дніпрових водах.
      Україна славнісьть нову зазнала!

      Доба модерна,
      для українського народу,
      нові дороги історичні показала.

      І знову чайка
      Дніпро прориває —
      бунтує води та хвилі колихає...

      14 лютий 2008 р.