Поетичною ходою
Ніч ступає на поріг.
Ну а ти поруч зі мною,
Мій солодкий, ніжний гріх.
Я люблю такі хвилини,
Коли разом я і ти
І очей твоїх перлини –
Виклик смутку й самоті.
Почуттів хай лине водограй
І звучить мелодія кохання;
Я з тобою відчуваю рай,
Де здійсняться всі мої бажання!
Місяць в небі, ніби човник, манить,
Зірка сяє величчю краси,
Ніжних квітів аромат духмяний
Гармонує з відблиском роси.
Всі ці зорі лиш для тебе сяють.
Неба океан запалює вогні.
Місяць, квіти – всі вони вже знають,
Що твоя любов завжди в мені!
Тиша, темрява ускрізь панують,
Навіть місяць пливе відпочить.
Лиш закохані серця почують
Ночі як мелодія звучить.
Відчуваю ніжний дотик я долонь,
Погляд твій наскрізь мене проходить,
В серці ти запалюєш вогонь,
Річка щастя з берегів виходить…
Загадкова нiч
© Copyright: Светлана Слобожан, 2009
Свидетельство о публикации №109092303067
Свидетельство о публикации №109092303067
Рецензии