Заплітала мати коси
Донечці коханій,
Заплітала, цілувала,
Й витирала сльози.
Витирала тихо сльози
І просила Бога,
Щоб дав долі щасливої
Для рідної доні.
І просила мати Бога,
Молитву читала,
Щоби донечка єдина
Горечка не знала.
Щоб не знала вона горя
Й біди не зазнала.
Щоб кохання незрадливе
В житті повстрічала.
Заплітала мати коси
Й материнські сльози,
Наче зорі відбивались,
В незібраних росах.
***
© Copyright: Татьяна Притула, 2009
Свидетельство о публикации №109092302293
Свидетельство о публикации №109092302293
Рецензии