4 стіни і німий небосклін,
Зап’ястя цілують кайдани,
Та він не піде на зрадливий поклін,
Жадаючи влади і слави…
4 стіни і безмежність думок,
Він знає, що сходу не буде,
А ніч шаленіє, в плетінні гілок,
З’являючись десь і крокує в нікуди.
Пр.:
Це його ніч, остання ніч,
Він король і в’язень,
Що буде завтра не в тому річ,
Це його остання ніч….
4 стіни, а бажання одне,
Крізь стелю побачити зорі,
Жага без думок і прощення хмільне
У темряві сивої долі
4 стіни як 4 хреста
Впиваються холодом в скроні
У темряві правди лиш постать одна
Протягує стелі долоні
4 стіни, а печалі нема…
За все, що зробив не шкодує,
Хіба що не встиг покохати – дарма,
Нехай про це інший сумує.
Світанок. Свобода. Нехай хоч яка
Три кроки. Шалено. Застигли.
З помосту поглянув. Всміхнувся. Пора.
Самотні залишились стіни…
09.07.2007 рік
4 ст ни
© Copyright: Кира Сети, 2009
Свидетельство о публикации №109092104486
Свидетельство о публикации №109092104486
Рецензии