Пр.:
А ти сидиш і знов сумуєш,
В високім небі – чорний птах,
Сама життя своє руйнуєш,
І лише сльози на очах...
Хай за вікном вмирає вітер,
В судомах б’ється новий день,
Я напишу з великих літер,
Що я кохаю.... лиш тебе.
1
Босоніж йду до тебе,
Шукаю біль в пітьмі,
Не вірю, що даремно
Рахую ночі й дні...
Ти знову зникнеш вранці,
Розгублена й сумна,
Неначе божевільна чорноока самота...
2
І знову йду до тебе,
Забувши про свій страх,
Десь на краєчку неба,
Знайду той сум в очах.
Лиш схочу доторкнутись,
Як ти зникаєш знов,
Я падаю в провалля,
Йому ім’я – любов...
3
Третямчими устами
Про сили я молю,
Щоб із колін піднятись –
Твоє ім’я кричу.
Даремно ти зникаєш,
Адже тебе знайду,
Протягну серце й душу,
І знову упаду...
А ти сидиш знов суму ш
© Copyright: Кира Сети, 2009
Свидетельство о публикации №109092104462
Свидетельство о публикации №109092104462
Рецензии