Як роса раненька

      Як роса раненька

      Бурні вітри взяли під свої крила
      повітряний простір землі усеї,
      та мутні филі, в бурливім стані,
      підкористали собі усі пристані...

      На берега цунамі подалися
      -- із води вийшли самотужки
      аби людей крови напитися...
      Тай показати силу: з ними не битися...

      Колони хмар -- немов стовпи,
      понад високими горами сковзають
      -- напевно арома вже літа дочулись
      та хатку, що в зимку була в них, кидають.

      Урагани, під покриття свого простирадла,
      підгортають усе що в дорозі знаходять...
      Нехотять навіть знати -- чи то чемно.
      Для них все одно. А до людей, як підходять?..

      Чи невжеж бути можливо,
      на майданах Київщини,
      захопити під "контрольну тимчасову"
      славні "гасла волі" України?

      Від Галичини до Донбаса
      та від Криму до Полісся:
      -- розташована оранж полями
      Україна вільна та єдинна.

      Бурні вітри, колони хмар,
      урагани та цунамі...
      Все так скоро, яко треба
      -- як роса раненька висихає.

      5 жовтень 2007 р.