Чому так часто у житті буває,
Що всі образи нищивні ми у душі ховаєм?
Отруюєм себе повільно,поступово,
А потім забираєм оте останнє слово.
І прагнем покарать усіх людей навколо,
І через смерть так змусить жалкувать.
Але не розірвеш ти замкнене це коло.
Не будеш ти ж себе завчасно убивать!
На жаль,не зрозуміла цього закону Анна.
Не там шукала шлях,не там його знайшла.
А мрії розлетілися,залишилась омана,
В яку вона себе так просто затягла.
Віддала на поталу новому почуттю
Себе,свої надії,згуртовану сім;ю.
У мріях десь літала і вірила в любов,
Яка завжди зігріє і відродиться знов.
Чоловіки мисливцями вважаються давно
Як жінку розгадали- то їм вже все одно.
Спочатку приручають,а потім забувають,
Про що вжиття свойого дні
Писав А.Сент-Екзюпері.
Життя-як сон. Анна Каренiна
© Copyright: Таня Танюк, 2009
Свидетельство о публикации №109091907146
Свидетельство о публикации №109091907146
Рецензии
Афористично:
"Чоловіки мисливцями вважаються давно
Як жінку розгадали- то їм вже все одно.
Спочатку приручають,а потім забувають"
С Днем Поэзии!
Успехов и любви!
Татьяна Василенко Шипицына 22.03.2010 00:10 • Заявить о нарушении
"Чоловіки мисливцями вважаються давно
Як жінку розгадали- то їм вже все одно.
Спочатку приручають,а потім забувають"
С Днем Поэзии!
Успехов и любви!
Татьяна Василенко Шипицына 22.03.2010 00:10 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.