Ос нь життя

Ольга Паневина
Осінь ходить за нами близько,
Диха в спину холодним дощем,
Прикрашає пожовклим листям
Крону дерева, мов вінцем.
Якщо страшно, тоді сховайся
І приборкавши смуток свій,
Не почуєш - «Не переймайся!»,
А чекатимеш  інших подій.
І закутавшись в ковдру теплу,
Пий заварений м’ятний чай,
Залишивши   кохання  пекло,
Попадаєш до звичок в рай.
Ось і лист починає вже падати,
Силу  вітру спіймавши за мить,
Час спливає, цьому не зарадити,
Ось чому  біля серця щемить.
Осінь просить злітати з нею,
Нас пильнує  та  сіє  печаль,
Все частіше плинеш душею
В неба чистого синю вуаль.
(18.09.2009)


© Copyright: Ольга Паневина, 2009
Свидетельство о публикации №109091805105
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Ольга Паневина
Рецензии
Написать рецензию
дуже гарна ця синя печаль, Ольга...

Уютное, светлое стихотворение. Спасибо!

Татьяна Эль   26.10.2009 23:28   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Ольга Паневина