Моє кохання, місто старочоле,
Як мудрий жрець, читаєш мої сни.
Я вірю у твій голос через дзвони.
Ніколи не обманюють вони.
Я вірю в сонце й небо над тобою.
Я знаю, ти не втратиш свою суть.
Птахи дніпровські в схилах над водою
Її на довгі роки збережуть.
Лобові ти моєї знаєш кроки,
І посмішку, і погляд в нікуди.
Дивитися на воду синьооку
Вона не раз приходила сюди.
Я буду її кликати як зможу,
А ти її на зустріч запроси.
Вона така..на долю мою схожа,
Неначе взимку - квітка із весни.
Я прошу, пригорни її до себе,
Від листопаду й вітру захисти.
Історій так багато є у тебе,
А в нас із нею, Києве, - лиш ти.
Мiсто
© Copyright: Екатерина Ефименко, 2009
Свидетельство о публикации №109091601805
Свидетельство о публикации №109091601805
Рецензии
Спасибі, шановна Катерино, гарні вірші у Вас. Запрошую до себе на сторінку, я до Вас прийшла із Стихи на украинском языке. Можливо, у нас теж є подібний сайт -- для віршів українською мовою? Я живу в Донецьку, а в Києві, очевидно, щось є. З повагою --Надія Єременко.
Надежда Еременко 26.07.2010 00:26 • Заявить о нарушении
Надежда Еременко 26.07.2010 00:26 • Заявить о нарушении
Дякую Вам, Надія! У Вас теж чудові вірші, із задоволенням буду заходити!
Щодо сайту не знаю, поки такого не зустрічала...
Екатерина Ефименко 03.10.2010 14:01 Заявить о нарушении
Щодо сайту не знаю, поки такого не зустрічала...
Екатерина Ефименко 03.10.2010 14:01 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.