Мясной бор

           Трагічним подіям 1942року на Волховському фронті,де: загинула,
           розстріляна,заморожена 267 дивізія першого формування на Чернігівщині.
           В ній воював і трагічно загинув, мій дід з роду Божкових,- Божок Григорій
           Никифорович Саме цім подіям, присвячений вірш поета з міста Новгород Ю.К
           Драгунова "Мясной бор",що увійшов у збірку "Моё мнение".Вічна пам"ять всім
           бійцям 2-ї,4-ї,52-ї,59-ї армій, що лягли в "Долині смерті".


Мясной бор,- это лес,что хранит до сих пор,
Несхороненых глаз молчаливый укор,-
Под прыкрытием дёрна останки солдат,-
Со "второй мировой" в болотах лежат.
Каждый год осень листьев меняет убор,
Прикрывая собой этот страшный позор,
Тех умов,что вершили когда-то дела,
Не предали земле человечьи тела.
Много дней и ночей в окружении была,
Здесь "вторая-ударная" в топях лягла,
Но ужаснее то, что делила на всех
Незаслужений, горький предательства грех.
Только памяить жива в благородных сердцах,
Много лет позабытый находиться прах,
Предается земле по закону Христа,
Благодарность истлевшие шепчут уста.


Мясний бір.

       Український переклад,
       Петро Лавренчук.

Мясний бір,- це ліс,що береже до ціх пір,
Непохованих очей мовчазливий докір,
Під прикриттям стерні,залишки вояків,
З "другої світової"лежать серед полів.
Кожен рік осінь,змінюе своє вбрання,
Прикривае собою,це страшне "срамоття",
Тих умів,що творили колись тут діла,
Не поховали в землі, чоловічі тіла.
Багато днів та ночей,в оточенні була,
Тут "друга-ударна" в болотах лягла,
Та страшніше є те,що ділила на всіх,
Гіркий,незаслужений зрадництва гріх.
Тільки пам"ять жива у шляхетних серцях,
Багато років забутий знаходиться прах,
Поховати в землі по закону Христа,
Подяку шепочуть, зітлілі вуста.