Наша музика стане "ретро",
Злободенне піде під скло;
Тижні, долари й кілометри -
Все, що "буде", стане "було".
Те, що мріється - стане потом,
Ще не мріється - збурить кров.
Всі "колись", "от якби" і "згодом"
Вдягнуть плоть... і підуть на схов.
А не збудеться - значить, зайве;
Не болить - і нема біди.
І залишиться тепле сяйво,
Сон у травах і, звісно, ти.
Осень 2006
Наша музика стане ретро...
© Copyright: Фантазия-Экспромт, 2009
Свидетельство о публикации №109091300975
Свидетельство о публикации №109091300975
Рецензии