Скінчилась казка, час настав збиратись…
Куди піду, сама іще не знаю,
Світ за очі розрив-траву шукати,
У саме пекло, тільки не до раю.
Якій той рай, не бачила у вічі
Тут на землі, чого ж жадати з неба,
Життя страшніше пекла аж удвічі,
То не чортів, людей жахатись треба.
І там таких іще тортур немає,
Що можуть спричинити стільки болю
Душі, яка вмира, але кохає
Людей, що неї на шматочки крають.
Але шкода, що буду сумувати
За сонечком...Ах! сонце, моє сонце!
За ясенем, моїм єдиним святом,
Що віттям відчинив у рай віконце...
Ск нчилась казка, час настав збиратись
© Copyright: Катя Андриенко, 2009
Свидетельство о публикации №109091306738
Свидетельство о публикации №109091306738
Рецензии