Сьогодні краплями дощу стікала ніжність
із вуст твоїх, немов кіно без слів
і кольорових прагнень.
Немов немає більше незнайомих, ближніх,
чужих, віддалених, своїх -
лише пора досягнень.
Немов стрілою промайнуло літо палке,
роздрібнене на кілька вихідних.
Та ще й таких бажаних!
Лише пора досягнень ставить ставки
на зайвість слів німих
мені тобою даних.
Сьогодні плакати було, мабуть, потрібним,
аби побачити, за що тобі молюсь,
чому тебе ціную.
І ніжність ця твоя влучає, як кидок потрійний.
Її я не по-справжньому боюсь.
Тебе по-справжньому цілую.
Сьогодні знає кожен з нас, кому потрібні.
І пам’ятає кожен запах навесні,
коли на морі обіймались.
Сьогодні краплями дощу ми стали рівні,
неначе ті розчулені, смішні,
що в дощ на морі цілувались.
10.07.09 00:30
Сьогодн
© Copyright: Троеточие, 2009
Свидетельство о публикации №109091207387
Свидетельство о публикации №109091207387
Рецензии