Зорі й місяць
Розмовляли зорі й місяць,
та й, між собою, говорили
як подібно, у темні ночі,
кулю земну освітити...
Казав місяць:
-- треба більше нам сіяти;
а зірки відповідали:
-- лумінарів треба добавляти.
Знову місяць:
-- люди рухаються безкінцево,
потребують більше маяків небесних.
А виконують таке, це зірки...
Однословно, відповіли зірки:
-- уже багато ми даємо.
Навіть маємо зірницю,
що встає раненько.
Ми дорогу освітили до вертепа.
так дуже й скоренько.
Та місяць продовжує далі:
-- любі зіроньки, сестриці!
Нам щодня потрібно працювати.
Ясний день, це справа сонця;
мам належить ніч спостерігати.
Людство дуже допитливе --
усе більше хоче знати. Тож
ворухається дні і ночі...
-- В ясний день усе ясніє;
а ночами, щось зробити,
тілько можливо під зірками.
Я хотів сказати:
під світлом місяця з зірками.
Зори и луна
© Copyright: Микола Щома, 2009
Свидетельство о публикации №109091200409
Свидетельство о публикации №109091200409
Рецензии