Я думав,що писати вже
ніколи я не буду
і що біда зняла з моіх очей
рожеві плями бруду.
Я думав.що уста своі
навічно запечатав
і що брехня завжди
вітатиме нас градом.
Я думав,що уже ніколи
не скінчиться,та кривда і біда,
що з ран моіх сочиться
я думав.що уж нічого всміхатись,
що сонечко саме лягае
на криваву землю спати!
А серце так болить!
моя вкраіно мила
за те,що ми раби
самі себе зганьбили
за те,що ти даруеш
цю красу небесну,
а ми руйнуем....!!!!!
Прости моя земля
тобі вклоняюсь!
за те,що я з рабами уживаюсь.
Укра но! я думав! присвячуеться олександру
© Copyright: Ирина Украинец, 2009
Свидетельство о публикации №109091202210
Свидетельство о публикации №109091202210
Рецензии