Поема моя,
немовби тіло жіноче
Немовби тіло жіноче,
поема моя виглядає.
Виходить із мене так
підлабузно, що мене
чьомусь лякає!
А мій розум і не знвє.
Виростає та не вагає
-- світ бачити хоче...
На листку паперчика,
свою ділянку займає.
А що він має?
Навіть він сам не знає.
Хтось може і роздумає
про написане у вірші --
можливо зітхне душою;
я ж спокій матиму собі!
Чомуж отак сумує,
той хто читає вірші мої?
Поема моя
© Copyright: Микола Щома, 2009
Свидетельство о публикации №109090804418
Свидетельство о публикации №109090804418
Рецензии