Давн й Сх д

Давній Схід

"Знаешь, Марина!
... древний Восток."
            Вита Савицкая

Савицкая, Вита лунає
чьомусь солодко -- немов
спокый тихенького сна...

Тебе я незнаю тай знати не можу
-- ти любима якогось твойого героя.
Я любий геройки моєї; а вона, є моя...

Вірша читаю твойого.
Він складний та в розумнім письмі.
Научитись у ньому я можу
як проводити мої, не вкладні так, дні.

Бож часами, й вітри віють даремно.
Не зваляють ні дерев у полях,
ані човнів, що пливуть --
по хвилях хитавшись, у морській воді.

Марина мені не знакома.
Дружба до тебе її прив"язала.
Плекай же серденька довір"я
-- буде твоя вона пам"ять;
а не знаю чиж "древний Восток".

Всеж таки, буде поток...


Рецензии