Але доля невпiйманна. С нотами и с плейкастом
Бідолашна зозуленька
Все чатує, все кує.
У просторі тяжко, Heнька,
Час наш плинний стереже.
Тільки варто запитати –
Відгукнеться в далині.
Як це добре ліпше знати,
Що вготовано тобі.
Але доля невпійманна –
Розіллється, як луна.
Нездійсненність притаманна –
Якщо ждеш, тіка вона.
Не спитаєш, то не встигнеш –
Заблукаєш, не знайдеш.
А спитаєш, то застигнеш –
Від печалі пропадеш.
22 вересня 1996
ПЛЕЙКАСТ:
Свидетельство о публикации №109090601426
Прослухала дві Ваші пісні. Подобається. Хочеться трошки розбірливіше чути слова і ще я не зовсім згодна з наголосом в слові «невпіймана». Чи, може, тут інший зміст? Не та, яку не впіймали, а та, яку важко впіймати?
Вировец Лариса 07.09.2009 20:01 Заявить о нарушении
Так воно й є.Це про долю, яку неможна піймати.
Чаклування та гадання тількі шкодять.
А вцілому, це розмірковування козаків, що
на конях понад лісом подались на зустріч ворогам.
Виталий Кирпатовский 08.09.2009 22:07 Заявить о нарушении