Сусiд
А сусід її – бой-френд,
То «Мартіні» пригощає,
То запросить на вік-енд.
А вона душею й тілом
Спочиває, п’є вино.
Чоловіку бреше вміло,
Як на мене, вже давно.
Чи я гірша, мамо, Ліди?
Щоб з'явився в тебе зять,
Нарядилась до сусіда,
теж душею спочивать.
Я за сіллю, так, для виду.
Він впустив і пригостив…
Газ-водою та про Ліду
Цілій вечір говорив.
Він від неї шаленіє,
Шансів мало без вина.
Мати донечку втішає:
– Натка, та ти що дурна?!
Пошурупай мізком швидко,
Люба доню в інший бік.
Річ у тім, що наша Лідка –
Прокурор вже майже рік.
– Та ти що?
– То факт, Наташо!
– А сусід, мабуть, дебіл.
Прокурорша, генеральша?
А страшна, мов крокодил!
– Не дебіл, а хлопець вправний.
Тещу цеглою прибив.
Завели на нього справу,
Ось тому і «полюбив»!
Кажуть люди... Доля зла,
закохаєшся в козла.
Щоб в'язниця не світила
Покохаєш крокодила!
Свидетельство о публикации №109090505260
Я так люблю веселий сміх,
Здоровий сміх, що гріє всіх!
Переливаю в слово радість,
Яку в душі своїй зберіг.
Сподіваюся, що читач і надалі матиме змогу побачити цей теплий, іскристий сміх.
З теплом, Олександра.
Александра Давыденко 13.07.2010 19:17 Заявить о нарушении
Дякую Вам за теплий відгук, за Глазового та тепло.
З симпатією,
Таня
Татьяна Левицкая 13.07.2010 20:36 Заявить о нарушении