Життя чека... укр

За дощами вітер хмари доганяє,
Обрій журавлиний лине до тепла…
Жовтий лист осінній за вікном кружляє, -
Він тебе чека, він тебе чека…

Ранок, сиво – білий, руки простягає, -
Обійняти хоче все, що вже втрача…
Зорі ясно – сині в річці окупає
І тебе чека, він тебе чека…

Розкидає сонце оксамит під ноги,
Золотисті стежки осінь прокладає…
Я іду до тебе по її дорозі,
Бо життя чекає, нас воно чекає…


Рецензии
Людо, все що я зараз прочитала мені сподобалось. Вірші торкають, написані доступною мовою, сама так пишу. У нас є щось споріднене, чи не так?
З найкращими побажаннями,
Таня

Татьяна Левицкая   08.11.2009 23:40     Заявить о нарушении
Так, Танюша, - спорідненні думки...Дякую за теплі слова...Ви у мене в "избранних", щоб не загубились...Не прощаюсь...
З теплом

Людмила Петрук   09.11.2009 00:01   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.