Я забула своє дихання в тобі.
Тепер без подиху прожити як мені?
Хай сором в душу річкою заллється,
І серце без любові вже не бється...
Для мене дні - уламки погляду твого,
Душа твоя прозора, наче скло.
Тебе немає. Дихання згубила,
У мріях лиш розбитися є сила.
Розбитися... Душею існувати
Поза розумінням лиш літати -
Дихати спокійно в повні груди -
Почуттям високим вік побути...
Загинути не тут, не на Землі!
Загинути я хочу лиш в тобі,
Хай дихання своє в тобі забула
І твого в собі я не почула...
Дихання
© Copyright: Сафа Буримова, 2009
Свидетельство о публикации №109090502184
Свидетельство о публикации №109090502184
Рецензии