Ваша зброя-черн смугляв оч,
Темні і яскраві, як вино,
Та солодкі, мов північні ночі,
Як любимий, лаігдний танок...
А ваші стегна, ваші ножки...
Я божеволію, коли їх бачу,
Вони додали хлопцям рожки,
але багато я вістачу,
Коли мені дадуть торкнутись,
Того,на шо я сподіваюсь,
Тоді иожливо схаменутись,
І проовити:""Я каюсь!"
І ніч зроблю вам просто так,
Я- неодружений козак!
Свидетельство о публикации №109090302500