***
Я сиджу в хмарочосі,
А на думці дитинство, геть босе.
Виглядаю хмаринку,
Десь, за обрієм, мій рідний дім.
Та Дніпра води прості
Не запросиш до себе у гості.
До Нью-Йорку з Вітчизни
Не збираються в гурт журавлі.
Прилетіть на хвилинку,
Загубіть, мов на згадку, пір;їнку.
З Батьківщини пилинку
Принесіть, та й десь тут залишіть.
Вже тебе не побачу.
Вибачайте, нащадки, що плачу.
Моїм прадідам- вдячний
Християнський уклін до землі.
Де б не стрів домовину,
А душею додому полину
Й відчайдушно порину
На забуті батьківські кістки.
На Манхеттені ранок.
В Україну надходить вже ніч.
Вересневим світанком
Душа з розумом, цить!, веде річ.
Свидетельство о публикации №109090205652