Дороговкази
в сорочці сніжній чи в балахоні з мечем оздобним.
А небо низько, мов на колінах, і тягне соки
із річки щастя по краплі віри по окостоку.
Як дьогтю бракло для брами раю, щоб не рипіла –
в душі копальню за ним нагнувся у робі тіла.
Комусь до діла – аби рипіло, та не остигло,
аби не в яму, аби не в чорну... і Бог не вигнав
де світ за очі себе ховає, а зорі в тернях,
де все нерідне та одиноке і я – мізерний
розвів руками, повів плечима, перехристосив
всіх тих, прибитих i відгорілих в пекельних стосах,
i тих, хто били та прибивали, вогні спускали –
хортів голодних, що в небо гнали по зубоскалах,
бо плаха струхне, а попіл здмухне зі стосу тризна,
і знову чиста понад землею висить білизна,
висить і сохне аж доки треба, аж доки кара
ще недоспіла у громі й блиску. Мов недогарок
від свічки, стліє у веремії вірша багаття,
роздали ролі – бліду сорочку і меч для ката.
Спадай – жахайтесь, січи – бо дане у руки право
укоротити комусь по плечі, собі – во славу.
Такі то справи, такі забави, що й гріх збагнути,
як землю крутять, та не заглянуть – як тут по суті.
А тут господньо, як має бути – дороговкази,
наліво – коле, направо – колом, до неба – разом.
31 Серпня 2009
Свидетельство о публикации №109083107447
Вірш починається з "А небо низько...
Отам вже пішов нерв, ритм, єдине дихання. Ця частина - мов свічка, чиста, цільна, світить, сяє. Клас.
Початок і кінець - спотикач спотиканий на вигаданому і оздобному.
Ото вибачай, що впалила без наркозу, але так колись виховували мене, казали ще ліпше - "Лесю, то не вірш, а г...", то чому маю загортати в папірці? Ти вже дорослий хлопчик, і ціну піні на пиві знаєш. Здмухнеш легко.
Вірш є, лиш повтинай сухе, залиш живе - нічого не втратить, а заграє справжнім.
Леся Романчук 02.09.2009 22:04 Заявить о нарушении
Твоя думка - на вагу золота.
Подумаю над обтинанням сухих галузок.
Зайди на ПМ - там для Тебе подарунок. :)
З теплом,
Л.Ю.
Юрий Лазирко 03.09.2009 19:16 Заявить о нарушении
Леся Романчук 03.09.2009 21:10 Заявить о нарушении
Це треба бути не знаю кум, щоби не відчути...
Це я дякую за вірша - бо справжній.
З теплом,
Л.Ю.
Юрий Лазирко 04.09.2009 00:21 Заявить о нарушении