Iнтерпретацiя Давидового псалму

Псалом 16(у деяких виданнях 15).

1.Хорони мене, Боже, я бо до Тебе вдаюся!
2.Я сказав Господеві: Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі!
3.До святих, які на землі, що шляхетні вони, до них все жадання моє!
4.Нехай множаться смутки для тих, хто набув собі інших богів, я не буду приносить їм ливної жертви із крови, і їхніх імен не носитиму в устах своїх!
5.Господь то частина спадку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпираєш!
6.Частки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спадщина моя!
7.Благословляю я Господа, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки.
8. Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний!
9.Через те моє серце радіє та дух веселиться, і тіло моє спочиває безпечно!
10.Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!
11.Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй!


Казав я Господу: ”О, святий Боже мій,
Своєю милістю мене оборони!
Своїм добром мене, мій Боже, Ти покрий!
Життя бо грішного мого не омини.

Бо до святих твоїх жадання все моє,
Що грішну землю молитвами покривають.
Єдиний Бог наш! Хто ж цього не визнає,
Той вірний шлях собі до пекла прокладає.

Не буду людям цим приносити жертов,
І їхніх імен не носитиму в устах.
Господь - то спадок мій, а доля - то любов.
Ця вічна спадщина у гарних є місцях.

Благословлю Тебе, порадника мого!
Котрий навчає мене навіть уночі.
Зі мною поруч бо правиця є його,
Не захитаюся, із Богом ідучи.

Тому радію я завжди і веселюсь,
І моє тіло спочиває у безпеці.
Тобі, Спасителю, постійно я молюсь.
Тому захищений, немов би у фортеці.

Ти не опустиш мою душу до шеолу*
І не попустиш тління бачити мені.
Мене підіймеш Ти до вічного Престолу,
Не згубиш грішника в пекельному вогні.

Мені покажеш Ти життєвий, мудрий шлях.
Велика радість – із Тобою поруч бути.
І у Твоїх відпочиваючи руках,
Блаженство вічне можу завжди я відчути.
               
                (20.07.09)

*Шеол – місце перебування душ людських по смерті, потойбічний світ, по–грецькому – ад.